Синус-ліфтинг

Синус-ліфтинг – це процедура з встановлення зубних імплантатів. Вона призначається пацієнтам, у яких відсутні бічні зуби у верхній щелепі. Операція синус-ліфтингу відноситься до кісткової пластики і являє собою нарощування кісткової тканини в районі відсутнього зуба для подальшої імплантації протеза.

Розмір зубного імплантата повинен бути 10 мм, щоб він міг нормально виконувати свої функції і не відторгатися. Для встановлення такого довгого протеза необхідний великий об’єм кісткової тканини в районі відсутнього зуба.

У бічних частинах верхньої щелепи, як правило, об’єму кісткової тканини не вистачає, оскільки там є гайморові пазухи, або по-іншому синуси. Нижня частина синусів розташована на межі з кісткою щелепи, яка досить тонка.

Дуже часто товщини кістки верхньої щелепи занадто мало для того, щоб встановити імплантат. Тому для нарощування об’єму кісткової тканини і подальшого встановлення імплантата потрібно проводити синус-ліфтинг.

Синус-ліфтинг являє собою операцію з підняття оболонки гайморової пазухи і заповнення утвореного простору кістковим або остеопластичним матеріалом. В результаті об’єм синусів зменшується наполовину або менше, але всі їх функції зберігаються, дихання не погіршується.

Зубний імплантат можна встановити під час проведення процедури від чотирьох до шести місяців після операції. Якщо кісткова тканина міцна і стійка, висота кістки верхньої щелепи становить більше 4 мм, то імплантація проводиться відразу. Якщо є якісь ускладнення, кістка тонка, крихка, то для приживлення остеопластичного матеріалу слід відкласти імплантацію.

Існує два види синус-ліфтингу: закрита операція і відкрита.

Закритий синус-ліфтинг – більш щадна операція, оскільки при її проведенні не потрібно обширне розсічення м’яких тканин і накладання швів, що скорочує час загоєння. Однак для закритого хірургічного втручання повинна дотримуватися одна умова: висота кістки в районі встановлення імплантата повинна бути більше 7-8 мм.

Процедура закритого синус-ліфтингу розділена на кілька етапів:

  • в кістці щелепи свердлом через тканини ясен робиться отвір, який стане місцем кріплення імплантата;
  • в цей отвір вводиться зонд, за його допомогою дно гайморової пазухи піднімається;
  • у вільний простір, що утворився в результаті підняття синуса, вводиться остеопластичний матеріал: може використовуватися як кісткова тканина самого пацієнта, так і синтетична.

Відкритий синус-ліфтинг на відміну від закритого проходить довше. Перед тим як заповнити простір кістковою тканиною, хірургу необхідно надрізати м’які тканини ясен і просвердлити в кістці отвір.

Потім посунути дно гайморової пазухи вгору і ввести остеопластичний матеріал. Після цього закрити оголену кістку м’якими тканинами ясен і накласти шви. І, незважаючи на те, що відкритий варіант синус-ліфтинг – більш тривала операція, багато хірургів віддають перевагу саме їй.

Відкрита операція більш прогнозована, її можна проводити на кістці будь-якої висоти і товщини, тоді як для закритої необхідні певні параметри.

Що стосується переваг відкритого і закритого ліфтингу для пацієнтів, то при належній підготовці лікаря-імплантолога, особливої різниці немає. Зазвичай рішення залишається за хірургом.

Післяопераційний період: наслідки та ускладнення

Після проведення синус-ліфтингу відразу ж необхідно прикласти до щоки лід, щоб не з’явився набряк. Не можна приймати їжу протягом двох годин після процедури. Далі слід харчуватися негострою м’якою їжею і жувати на протилежній стороні щелепи.

Крім того, в післяопераційний період не можна пірнати, стрибати у воду, літати на літаку, ходити в лазню або сауну, активно займатися спортом, переохолоджуватися.

Кілька днів після процедури не рекомендується кашляти, чхати, сякатися.

Якщо не вдається стриматися, то слід робити це з не широко відкритим ротом, дуже акуратно. Не рекомендується після операції палити і пити через соломинку.

Необхідно згадати: в післяопераційний період синус-ліфтингу можуть проявитися такі наслідки: кровоточивість, болючість у місці проведення операції, набряк. Якщо названі симптоми тривають всього пару днів, то турбуватися ні про що. Якщо якийсь із симптомів не проходить довгий час, більше трьох днів, слід звернутися до лікаря.

Крім нормальних наслідків, операція може мати ускладнення. Основні ускладнення після синус-ліфтингу: розрив слизової оболонки синусів, розрив мембрани Шнайдера. В результаті може розвинутися синусит або гнійний гайморит.

Крім того, якщо під час операції лікар занесе інфекцію, може виникнути гостре запалення синусів. Також, якщо лікар не дотримується протоколу проведення операції, можуть бути такі ускладнення, як кровотеча, формування ороантрального свища, порушення проходу рідини з кістки.

Важливо ретельно підбирати спеціаліста для проведення операції, щоб убезпечити себе від можливих ускладнень і як наслідок, додаткових проблем зі здоров’ям.

Крім ускладнень, викликаних некомпетентністю лікаря, можуть бути ускладнення через неправильний догляд за порожниною рота. До них відносяться рухливість імплантата, втрата кісткового матеріалу, виникнення ЛОР-хвороб та інші. Варто суворо дотримуватися рекомендацій лікаря, щоб подібних ускладнень не виникало.

Протипоказання:

  • порушення згортання крові;
  • онкологічні захворювання;
  • порушення регенерації кістки або загоєння ран (наприклад, при не скорегованому цукровому діабеті);
  • неможливість проведення анестезії;
  • серцева недостатність;
  • хронічні хвороби в період загострення;
  • психіатричні захворювання.

Відносні протипоказання:

До них відносяться різні хвороби порожнини рота, а також гайморит, синусит, множинні перегородки, хронічний нежить, загальний незадовільний стан кісткової тканини, розташування гайморових пазух занадто близько одна до одної і деякі інші.

Специфічні протипоказання можуть бути виявлені на прийомі у лікаря. Деякі стануть причиною відстрочки операції, інші – пошуком альтернативи.